Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шептуха С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Нечай О. П. "Випадкове" виявлення раку щитоподібної залози у пацієнтів при хірургічному втручанні з приводу непухлинних захворювань органа [Електронний ресурс] / О. П. Нечай, О. С. Ларін, С. М. Черенько, С. А. Шептуха, В. А. Смоляр, П. О. Золотарьов // Клінічна хірургія. - 2012. - № 7. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_7_4 Проаналізовано результати операцій, виконаних у 2008 - 2009 рр. у 608 пацієнтів з приводу непухлинних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) за умов спеціалізованого центру ендокринної хірургії (вузловий та дифузний токсичний зоб). За результатами остаточного гістологічного дослідження у 56 (9,2 %) хворих "випадково" виявлений рак ЩЗ, з них у 43 (77 %) - папілярна мікрокарцинома. У 10 (18 %) хворих виникла необхідність виконання повторного оперативного втручання, яке здійснене у строки до 7 діб після першої операції. Зважаючи на більш високий ризик виникнення ускладнень (пошкодження прищитоподібних залоз, поворотних гортанних нервів та інших анатомічних структур шиї) під час виконання повторних операцій, необхідне розширення показань до проведення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження, радикальне здійснення первинної операції (тиреоїдектомія з приводу багатовузлового двобічного і дифузного токсичного зобу), а також максимально повне обстеження хворого до операції. | ||
| 2. |
Черенько С. М. Мініінвазивні та ендоскопічні методи хірургічного лікування пацієнтів з приводу первинного гіперпаратиреозу: переваги та обмеження [Електронний ресурс] / С. М. Черенько, О. А. Товкай, С. А. Шептуха // Клінічна хірургія. - 2012. - № 7. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_7_6 Проаналізовано результати операцій з приводу первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ), виконаних у 212 хворих у 2007 - 2009 рр. у спеціалізованій клініці ендокринної хірургії. У 183 хворих застосовані відкриті втручання з ревізією усіх 4 прищитоподібних залоз (ПЩЗ), у 29 - з використанням ендоскопічної техніки (у 18) або прицільного мінідоступу (в 11). У 5,2 % спостережень відзначено ураження більш ніж однієї ПЩЗ. Мініінвазивні операції мають переваги щодо косметичного ефекту і швидшого одужання пацієнтів за однакового ризику виникнення рецидиву та ускладнень. Умовою виконання мініінвазивних операцій з приводу ПГПТ є чітка локалізація аденоми ПЩЗ, діаметр пухлини не більше 3 см, відсутність тиреоїдиту, рубцевих і спайкових процесів, низький ризик мультигландулярного ураження, можливість одержання швидкого результату аналізу на вміст паратгормону в крові (оптимально-інтраопераційний експрес-аналіз). | ||
| 3. | 
Шептуха С. А. Спостереження та лікування тяжкого занедбаного первинного гіперпаратиреозу з аналізом недоліків тривалого діагностично-лікувального процесу [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_2_15 На примере яркого клинического случая обсуждены причины поздней диагностики и ошибок в лечении первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ). Основными факторами несвоевременной диагностики и неадекватного лечения предложено считать недостаточную информированность и эрудицию врачей неэндокринологов, полиморфизм клинической симптоматики ПГПТ, малый опыт хирургического лечения заболевания в неспециализированных клиниках, отсутствие скринингового исследования кальция крови. Даже выраженные симптомы поражения костей скелета с кистозной остеодистрофией и почек (коралловидные камни) не ускорили лабораторное подтверждение диагноза ПГПТ, вызванного длительно развивавшейся карциномой околощитовидной железы. | ||
| 4. |
Шептуха С. А. Первинний гіперпаратиреоз серед пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_4_4 Проанализированы частота и особенности диагностики первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) у пациентов, оперированных на щитовидной железе (ЩЖ), при планомерном скрининге заболевания. ПГПТ выявлен в 4,1 % случаев среди 5261 пациентов, оперированных на ЩЖ. Сделан вывод о том, что все пациенты, подлежащие плановому оперативному лечению по поводу заболеваний ЦЦЖ, на дооперационном этапе должны быть обследованы с целью выявления заболеваний околощитовидных желез. Целесообразным скрининговым методом является определение уровня ионизированного кальция в крови, за которым следуют исследование паратгормона, кальция в суточной моче, фосфора в крови, дообследование кровных родственников с целью исключения наследственных форм ПГПТ. Правильное установление диагноза ПГПТ позволяет выбрать адекватный объем предстоящей операции и предупредить повторные вмешательства при персистирующем гиперпаратиреозе, связанные со значительно более высоким хирургическим риском. | ||
| 5. | 
Шептуха С. А. Сложные клинические ситуации в лечении первичного гиперпаратиреоза [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, С. М. Черенько // Сучасні медичні технології. - 2013. - № 3. - С. 230-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2013_3_79 | ||
| 6. | 
Шептуха С. А. Возможности допплеросонографии в топической диагностике аденом паращитовидных желез [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, С. М. Черенько, Б. Д. Черпак // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 200-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_3_7 Цель данного исследования заключалась в оценке диагностической точности различных методов визуализации в предоперационной диагностике аденом паращитовидных желез у больных с первичным гиперпаратиреозом. По результатам патогистологических исследований чувствительность, специфичность и точность {\up\fs8 99rn} Тс-МІВІ и УЗИ составили 98 %, 94 %, 91 % и 70 % и 85 % соответственно. Общие чувствительность и специфичность комбинированного УЗИ и МІВІ составили соответственно 98 % и 95 %. Общая чувствительность, специфичность и точность различных исследований (УЗИ, допплерография, сканирование и их комбинации) в диагностике опухолей паращитовидных желез составили соответственно 91%, 95% и 92%. Подобные данные получены для комбинированного УЗИ и МІВІ в оттенках серого. Объединение УЗИ с оттенками серого с цветной допплерографией и МІВІ-сцинтиграфией является безопасным и точным методом оценки аденом паращитовидных желез.Мета дослідження - оцінка діагностичної точності різних методів візуалізації в передопераційній діагностиці аденом прищитовидних залоз у хворих із первинним гіперпаратиреозом. За результатами патогістологічних досліджень чутливість, специфічність і точність {\up\fs8 99rn} Тс-МІВІ та УЗД склали 98 %, 94 %, 91 % і 70 % і 85 % відповідно. Загальна чутливість і специфічність комбінованого УЗД і МІВІ склали відповідно 98 % і 95%. Загальна чутливість, специфічність і точність різних досліджень (УЗД, доплерографія, сканування та їх комбінації) для діагностики пухлин прищитовидних залоз склали 91 %, 95 % і 92 % відповідно. Такі ж дані одержано для комбінованого дослідження у відтінках сірого УЗД та МІВІ. Поєднання УЗД із відтінками сірого з кольоровою доплерографією та МІВІ-сцинтиграфією є безпечним і точним методом оцінки аденом прищитовидних залоз.The aim of the present study was to evaluate the diagnostic accuracy and imaging patterns of colour Doppler ultrasonography (CDUS) and compare it with grayscale US, {\up\fs8 99rn}Tc methoxyisobutylisonitrile (MIBI) scans, and combined US and MIBI scans in the preoperative diagnosis of parathyroid adenomas in patients with primary hyperparathy-roidism. According to histopathology results, the sensitivity, specificity, and accuracy of MIBI and US scan were 98 %, 94 %, 91 %, and 70 %, and 85 %), respectively. Theoverall sensitivity and specificity of combined US and MIBI was 92 % and 95 % respectively. The overall sensitivity, specificity, and accuracy of CDUS in the correct diagnosis of parathyroid adenoma were 91 %, 95 %, 92 %, respectively. The same data obtained for combined grayscale US and MIBI. Combining CDUS with grayscale is safe and accurate method for evaluation of parathyroid adenoma. | ||
| 7. |
Огризько Т. В. Рак прищитоподібної залози: клініко-морфологічні особливості [Електронний ресурс] / Т. В. Огризько, О. О. Гузь, С. А. Шептуха, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_16 | ||
| 8. |
Черенько С. М. Симультанні операції на щитоподібних залозах та їх вплив на ризик розвитку поопераційної гіпокальцієміі [Електронний ресурс] / С. М. Черенько, С. А. Шептуха // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_1_4 | ||
| 9. |
Шептуха С. А. Профілактика поопераційної гіпокальціємії в пацієнтів із тиреотоксикозом [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 3. - С. 201-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_3_3 | ||
| 10. | 
Сербул М. М. Лапароскопічні технології в лікуванні гриж стравохідного отвору діафрагми [Електронний ресурс] / М. М. Сербул, С. А. Шептуха, О. О. Яскевіч // Клінічна та профілактична медицина. - 2018. - № 3. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2018_2-3_12 | ||
| 11. |
Шептуха С. А. Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха // Клінічна та профілактична медицина. - 2018. - № 3. - С. 93-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2018_2-3_14 | ||
| 12. |
Шептуха С. А. Досвід використання електрозварювальної технології в тиреоїдній хірургії [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, М. М. Сербул, В. В. Євсєєва // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_2_10 Мета роботи - порівняльний аналіз ефективності хірургічних втручань на щитоподібній залозі, виконаних традиційним способом з використанням монополярної діатермокоагуляції та шовного матеріалу та за допомогою апарата для зварювання живих тканин "Патонмед ЕК-300М1". Ретроспективно вивчено 335 історій хвороб пацієнтів, прооперованих з приводу різної тиреоїдної патології в хірургічному відділенні ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС за період з 2016 по 2018 рр. У дослідження було включено 319 пацієнтів. Їх розподілено на групи за обсягом та способом виконання оперативного втручання. Серед них: гемітиреоїдектомія - 82 випадки, тиреоїдектомія - 132 випадки, тиреоїдектомія, доповнена центральною дисекцією шиї, - 105 випадків. Сумарно за традиційною методикою виконано 216 оперативних втручань, за допомогою "Патонмед ЕК-300М1" - 103. За результатами дослідження встановлено, що при використанні апарата "Патонмед ЕК-300М1" тривалість оперативних втручань скорочувалась на 35 - 39 %, а термін перебування в стаціонарі - з 2,46 до 1,43 доби. Випадки післяопераційної кровотечі виникли у 4 пацієнтів першої групи. У другій групі випадків кровотечі зафіксовано не було. Явища транзиторного парезу гортані в першій групі виникли у 1,4 % випадків, у другій - 0,9 %. За час подальшого спостереження в обох групах випадків паралічу поворотного гортанного нерва не виявлено. Висновки: використання електрозварювальної технології надає можливість значно зменшити тривалість і травматичність оперативних втручань, забезпечити надійний гемостаз під час операції, знизити ризик ускладнень і зменшити термін перебування пацієнта в стаціонарі.Мета роботи - порівняльний аналіз ефективності хірургічних втручань на щитоподібній залозі, виконаних традиційним способом з використанням монополярної діатермокоагуляції та шовного матеріалу та за допомогою апарата для зварювання живих тканин "Патонмед ЕК-300М1". Ретроспективно вивчено 335 історій хвороб пацієнтів, прооперованих з приводу різної тиреоїдної патології в хірургічному відділенні ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС за період з 2016 по 2018 рр. У дослідження було включено 319 пацієнтів. Їх розподілено на групи за обсягом та способом виконання оперативного втручання. Серед них: гемітиреоїдектомія - 82 випадки, тиреоїдектомія - 132 випадки, тиреоїдектомія, доповнена центральною дисекцією шиї, - 105 випадків. Сумарно за традиційною методикою виконано 216 оперативних втручань, за допомогою "Патонмед ЕК-300М1" - 103. За результатами дослідження встановлено, що при використанні апарата "Патонмед ЕК-300М1" тривалість оперативних втручань скорочувалась на 35 - 39 %, а термін перебування в стаціонарі - з 2,46 до 1,43 доби. Випадки післяопераційної кровотечі виникли у 4 пацієнтів першої групи. У другій групі випадків кровотечі зафіксовано не було. Явища транзиторного парезу гортані в першій групі виникли у 1,4 % випадків, у другій - 0,9 %. За час подальшого спостереження в обох групах випадків паралічу поворотного гортанного нерва не виявлено. Висновки: використання електрозварювальної технології надає можливість значно зменшити тривалість і травматичність оперативних втручань, забезпечити надійний гемостаз під час операції, знизити ризик ускладнень і зменшити термін перебування пацієнта в стаціонарі. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |